музикант
МУЗИКА́НТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті.
Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (Чуб., V, 1874, 679);
Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (Панч, В дорозі, 1959, 270);
*У порівн. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику (Л. Укр., V, 1956, 261).
Словник української мови (СУМ-11)