музикантка

МУЗИКА́НТКА, и, ж. Жін. до музика́нт.

Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки, про які вона так особливо дбала, коли мріяла стати музиканткою (Ів., Вел. очі, 1956, 83).

Значення в інших словниках

1. музикантка — музика́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. музикантка — -и, розм. Жін. до музикант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. музикантка — МУЗИКА́НТКА, и, ж. Жін. до музика́нт. Зіна з жахом дивилася на свої тендітні руки, про які вона так особливо дбала, коли мріяла стати музиканткою (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах