мулати
МУЛА́ТИ, ів, мн. (одн. мула́т, а, ч.; мула́тка, и, ж.). Нащадки від шлюбу білих із неграми.
Понад половину усього населення [Латинської Америки] становлять індійці.., близько ⅕ негри і мулати (помісь негрів з білими), білого населення європейського походження 25 — 30% (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 274);
Одягнений у діри й лати, Спітнілий, темний, як земля, Ти усміхаєшся, мулате. Прибульцям хтозна-відкіля (Рильський, III, 1961, 291);
*У порівн. Степова вишка,.. на ній босий чубатий хлопець.. і смаглява, як мулатка, дівчина (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)