муміфікація
МУМІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
1. Дія за знач. муміфікува́ти.
Стародавні жителі острова використовували [червону] смолу для муміфікації (Веч. Київ, 16.Х 1967, 4).
2. Висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі.
На території Лаври є лабіринти Ближніх і Дальніх печер, що існували тут ще задовго до створення монастиря.. Наявні тут умови грунту і, передусім, температурний режим сприяють природній муміфікації (висиханню) трупів тварин і людей (Наука.., 7, 1957, 21).
Словник української мови (СУМ-11)