муміфікація
МУМІФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. муміфікува́ти.
Стародавні жителі острова використовували [червону] смолу для муміфікації (з газ.).
2. Висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі.
На території Лаври є лабіринти Ближніх і Дальніх печер, що існували тут ще задовго до створення монастиря .. Наявні тут умови ґрунту і, передусім, температурний режим сприяють природній муміфікації (висиханню) трупів тварин і людей (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)