муравлище
МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що мура́шник.
А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Оп., Іду.., 1958, 377);
3 випеченими на обличчі рум’янцями протискується [Палащук] крізь людське муравлище, тужливо шукаючи сріблоносного кашкета (Галан, Горн.., 1956, 119).
Словник української мови (СУМ-11)