муравлище
МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм.
Те саме, що мура́шник.
А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Юліан Опільський);
З випеченими на обличчі рум'янцями протискується [Палащук] крізь людське муравлище, тужливо шукаючи сріблоносного кашкета (Я. Галан).
Словник української мови (СУМ-20)