1. Словник української мови у 20 томах

муравлище

МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм.

Те саме, що мура́шник.

А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Юліан Опільський);

З випеченими на обличчі рум'янцями протискується [Палащук] крізь людське муравлище, тужливо шукаючи сріблоносного кашкета (Я. Галан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муравлище — муравлище (209)—мурашник; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. муравлище — муравли́ще іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. муравлище — -а, с., розм. Те саме, що мурашник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муравлище — МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Словник синонімів української мови
  5. муравлище — МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що мура́шник. А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Оп., Іду.. Словник української мови в 11 томах