муравлище

МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Донченко); На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто, і нині треба було все те звідти дістати (М. Коцюбинський); На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить, мов комашня в комашнику, як його хтось розгорне та зрунтує купу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муравлище — муравлище (209)—мурашник; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. муравлище — муравли́ще іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. муравлище — -а, с., розм. Те саме, що мурашник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муравлище — МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що мура́шник. А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Юліан Опільський); З випеченими на обличчі рум'янцями протискується [Палащук] крізь людське муравлище, тужливо шукаючи сріблоносного кашкета (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  5. муравлище — МУРАВЛИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що мура́шник. А з-за високого муравлища слідили усі рухи неситого [вовка] дві чорні точки: очі лисиці (Оп., Іду.. Словник української мови в 11 томах