муравлисько

МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Донченко); На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто, і нині треба було все те звідти дістати (М. Коцюбинський); На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить, мов комашня в комашнику, як його хтось розгорне та зрунтує купу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муравлисько — муравли́сько іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. муравлисько — Мурашник, муравлище, мурашище, р. муравник, д. муравлиння; (людське) стовпище, здвиг. Словник синонімів Караванського
  3. муравлисько — -а, ч., діал. Те саме, що мурашник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муравлисько — МУРАВЛИ́СЬКО, а, с., розм. Те саме, що мура́шник. На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто і нині треба було все те звідти дістати (М. Коцюбинський); Мовчки придивлявся він до життя людей в тих величезних муравлиськах, що звуться, столицями світа [світу] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. муравлисько — Муравли́сько, -ка, -ку; -ли́ська Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. муравлисько — МУРАВЛИ́СЬКО, а, с., розм. Те саме, що мура́шник. На благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто і нині треба було все те звідти дістати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах