муриновий
МУ́РИНОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до му́рин.
Огли мовчки пихкав люлькою.. Крізь засмалену сонцем його муринову шкіру сором’язливо протислась червона фарба… (Досв., Гюлле, 1961, 20).
Словник української мови (СУМ-11)МУ́РИНОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до му́рин.
Огли мовчки пихкав люлькою.. Крізь засмалену сонцем його муринову шкіру сором’язливо протислась червона фарба… (Досв., Гюлле, 1961, 20).
Словник української мови (СУМ-11)