муркотання
МУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія зазнач, муркота́ти.
— Воробець і Костогриз, летячи якраз попри те місце, побачили Кота. Вони зупинилися і чули його побожні муркотання (Фр., IV, 1950, 104).
Словник української мови (СУМ-11)МУРКОТА́ННЯ, я, с. Дія зазнач, муркота́ти.
— Воробець і Костогриз, летячи якраз попри те місце, побачили Кота. Вони зупинилися і чули його побожні муркотання (Фр., IV, 1950, 104).
Словник української мови (СУМ-11)