мурмотіння
МУРМОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмоті́ти.
Хіба те, що він казав, не було жалюгідним мурмотінням підсліпуватого школяра, яке викликало.. іронічну посмішку (Довж., III, 1960, 185).
Словник української мови (СУМ-11)МУРМОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мурмоті́ти.
Хіба те, що він казав, не було жалюгідним мурмотінням підсліпуватого школяра, яке викликало.. іронічну посмішку (Довж., III, 1960, 185).
Словник української мови (СУМ-11)