мурмурандо
МУРМУРА́НДО, невідм., с., муз. Спів із закритими устами.
Гнучкість динамічних нюансів, знамениті контрасти звитяжного "форте" й найніжнішого "піаніссімо", .. а особливо неймовірне нагнітання та раптовий спад на одному звуці та мурмурандо (спів із закритим ротом), що створювало ілюзію вібрації струнних інструментів, — ось за допомогою яких прийомів хорової оркестровки Кошиць досягав особливих звукових ефектів (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 26).
Словник української мови (СУМ-11)