муруватися
МУРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до мурува́ти.
Стіни, [будинку] муруються з черепашнику. На першому поверсі вони в’яжуться розчином масної глини, а на другому — цементом (Рад. Укр., 6.IV 1961, 3);
Тихо в хаті. Вікна муруються снігом (Вас., І, 1959, 164).
Словник української мови (СУМ-11)