муфель

МУ́ФЕЛЬ, я, ч.. Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння.

Муфель, у якому знаходиться виріб, являє собою закритий ящик з вогнетривкої цегли або графіту; ящик вмуровують у піч і нагрівають зовні (Практ. з машинозн., 1957, 109).

Значення в інших словниках

1. муфель — му́фель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. муфель — -я, ч. Вогнетривка камера, в яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муфель — МУ́ФЕЛЬ, я, ч. Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння.  Словник української мови у 20 томах
4. муфель — му́фель (нім. Muffel) камера чи посудина, куди вміщують вироби, що їх нагрівають або випалюють у печі.  Словник іншомовних слів Мельничука