муштруватися

МУШТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Займатися муштрою (у 1 знач.).

Розказує [Оксана], і де була, і що бачила, і з якою дівкою говорила, і як солдати муштрувались (Кв.-Осн., 11,1956,431);

Нагодовані, обуті І кайданами окуті, Муштруються [москалі]… (Шевч., І, 1951, 245);

У величезному дворі казарми кілька сотень (а всього в полку понад тисячу чоловік) муштрувалися з гвинтівками (Головко, II, 1957, 450).

2. перен., фам. Наряджатися, причепурюватися.

Настя знов ускочила в залу й муштрувалась перед дзеркалом: притулювала до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову, зав’язувала ними шию (Н.-.Чев., III, 1956, 215).

Значення в інших словниках

1. муштруватися — муштрува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. муштруватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Займатися муштрою (у 1 знач.). 2》 перен., фам. Наряджатися, причепурюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муштруватися — МУШТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Займатися муштрою (у 1 знач.). Розказує [Оксана], і де була, і що бачила, і з якою дівкою говорила, і як солдати муштрувались (Г. Квітка-Основ'яненко); Нагодовані, обуті І кайданами окуті, Муштруються [москалі]...  Словник української мови у 20 томах
4. муштруватися — Муштруватися, -руюся, -єшся гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. Кв. І. 173. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день. Левиц. І. 500.  Словник української мови Грінченка