Словник української мови в 11 томах

мідно-червоний

МІ́ДНО-ЧЕРВО́НИЙ, а, е. Кольору червоної міді; червоний із жовтуватим відтінком.

В той час в синьому небі десь взялася чорна хмара, освічена пекельним мідно-червоним кольором (Н.-Лев., IV, 1956, 38);

Оленчук теж підвівся, крутоплечий, настовбурчений, мідно-червоний від лампи (Гончар, II, 1959, 399).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мідно-червоний — мі́дно-черво́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. мідно-червоний — -а, -е. Кольору червоної міді; червоний із жовтуватим відтінком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідно-червоний — МІ́ДНО-ЧЕРВО́НИЙ, а, е. Кольору червоної міді; червоний із жовтуватим відтінком. В той час в синьому небі десь взялася чорна хмара, освічена пекельним мідно-червоним кольором (І. Нечуй-Левицький); Оленчук теж підвівся, крутоплечий, настовбурчений, мідно-червоний від лампи (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах