Словник української мови в 11 томах

мідяниця

МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця.

2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.

Проти дорослих комах яблуневої мідяниці досить ефективні результати дає обкурювання дерев тютюновим димом, від якого комахи швидко гинуть (Хлібороб Укр., 5, 1964, 29).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мідяниця — мідяни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мідяниця — -і, ж. 1》 Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2》 Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідяниця — МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.  Словник української мови у 20 томах
  4. мідяниця — Я́ЩІРКА (невеликий плазун із видовженим тілом і довгим хвостом); ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, МІДЯНИ́ЦЯ (без ніг, схожа на змію). Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (М. Коцюбинський); Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку й шукали дороги на землю (О. Маковей).  Словник синонімів української мови
  5. мідяниця — Мідяниця, -ці ж. = мідянка 2.  Словник української мови Грінченка