мідяниця

МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця.

2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.

Проти дорослих комах яблуневої мідяниці досить ефективні результати дає обкурювання дерев тютюновим димом, від якого комахи швидко гинуть (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. мідяниця — мідяни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мідяниця — -і, ж. 1》 Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2》 Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мідяниця — Я́ЩІРКА (невеликий плазун із видовженим тілом і довгим хвостом); ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, МІДЯНИ́ЦЯ (без ніг, схожа на змію). Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (М. Коцюбинський); Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку й шукали дороги на землю (О. Маковей).  Словник синонімів української мови
4. мідяниця — МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.  Словник української мови в 11 томах
5. мідяниця — Мідяниця, -ці ж. = мідянка 2.  Словник української мови Грінченка