1. Словник української мови у 20 томах

мідяниця

МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця.

2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам.

Проти дорослих комах яблуневої мідяниці досить ефективні результати дає обкурювання дерев тютюновим димом, від якого комахи швидко гинуть (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідяниця — мідяни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мідяниця — -і, ж. 1》 Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2》 Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідяниця — Я́ЩІРКА (невеликий плазун із видовженим тілом і довгим хвостом); ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, МІДЯНИ́ЦЯ (без ніг, схожа на змію). Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (М. Коцюбинський); Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку й шукали дороги на землю (О. Маковей). Словник синонімів української мови
  4. мідяниця — МІДЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Безнога, схожа на змію ящірка мідного або сірого кольору; веретільниця. 2. Сисна комаха, деякі види якої завдають шкоди плодовим деревам. Словник української мови в 11 томах
  5. мідяниця — Мідяниця, -ці ж. = мідянка 2. Словник української мови Грінченка