1. Словник української мови у 20 томах

мідянка

МІДЯ́НКА, и, ж.

1. Змія родини вужоподібних мідного або сірого кольору.

Змійка підвела свою .. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. Це була мідянка (Олесь Досвітній);

Мідянка, хоч вона і поїдає корисних ящірок, знищує багато жуків – шкідників лісу (з наук.-попул. літ.).

2. Зелений наліт, що утворюється внаслідок окислення міді.

І табличка на дверях мідна .. – тільки, давно не чищена, вкрилась отруйною мідянкою. Все, як і було раніше (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідянка — мідя́нка 1 іменник жіночого роду, істота змія мідя́нка 2 іменник жіночого роду, істота мешканка Мідії іст. мідя́нка 3 іменник жіночого роду зелений наліт Орфографічний словник української мови
  2. мідянка — I -и, ж. 1》 Змія родини вужоподібних мідного або сірого кольору. 2》 Зелений наліт, що утворюється внаслідок окислення міді. II див. мідяни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідянка — Неотруйна змія з родини вужів, розповсюджена в Європі; довж. бл. 75 см; забарвлення червоно-буре, на спині 2 ряди темних смуг; обирає сухі місця. Універсальний словник-енциклопедія
  4. мідянка — МІДЯ́НКА, и, ж. 1. Змія родини вужоподібних мідного або сірого кольору. Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок. Це була мідянка (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. мідянка — Мідя́нка, -ки ж. 1) Ярь, зеленая краска. 2) Змѣя мѣдяница. Anguis fragilis. Словник української мови Грінченка