міжнародник
МІЖНАРО́ДНИК, а, ч.
1. Фахівець з питань міжнародної політики, міжнародного права.
Обов’язок лекторів-міжнародників — допомогти кожній радянській людині до кінця усвідомити всю велич покладеної історією на комуністів, на Радянський Союз місії в боротьбі за забезпечення міцного, тривалого миру, за відвернення світової термоядерної війни (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
2. Те саме, що інтернаціоналі́ст.
Ми — противники національної ворожнечі, національного розбрату, національної відособленості. Ми — міжнародники, інтернаціоналісти (Ленін, 30, 1951, 263).
Словник української мови (СУМ-11)