мізинка

МІЗИ́НКА, и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім’ї.

Мала мати дев’ять синів милих, А десяту наймолодшу дочку, Їх ростила, поки не зростила, Поки час прийшов синам дружитись, А дочці-мізинці віддаватись (Перв., З глибини, 1956, 110).

Значення в інших словниках

1. мізинка — Мізи́нка: — найменша донька [42]  Словник з творів Івана Франка
2. мізинка — мізи́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. мізинка — -и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім'ї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мізинка — МІЗИ́НКА, и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім'ї. Мала мати дев'ять синів милих, А десяту наймолодшу дочку, Їх ростила, поки не зростила, Поки час прийшов синам дружитись, А дочці-мізинці віддаватись (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах