1. Словник української мови в 11 томах

мізинка

МІЗИ́НКА, и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім’ї.

Мала мати дев’ять синів милих, А десяту наймолодшу дочку, Їх ростила, поки не зростила, Поки час прийшов синам дружитись, А дочці-мізинці віддаватись (Перв., З глибини, 1956, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізинка — Мізи́нка: — найменша донька [42] Словник з творів Івана Франка
  2. мізинка — мізи́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. мізинка — -и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мізинка — МІЗИ́НКА, и, ж., розм. Наймолодша дочка в сім'ї. Мала мати дев'ять синів милих, А десяту наймолодшу дочку, Їх ростила, поки не зростила, Поки час прийшов синам дружитись, А дочці-мізинці віддаватись (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах