міленький

МІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до мілки́й.

Могла [Ганна] без кінця.. вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (Коз., Сальвія, 1959, 4);

Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз (Чаб., Тече вода.., 1961, 7).

Значення в інших словниках

1. міленький — міле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. міленький — -а, -е. Зменш.-пестл. до мілкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міленький — МІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до мілки́й. Могла [Ганна] без кінця .. вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (В. Козаченко); Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. міленький — Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. ум. міленький.  Словник української мови Грінченка