міленький
МІЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до мілки́й.
Могла [Ганна] без кінця .. вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (В. Козаченко);
Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)