мілкуватий

МІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мілкий.

А якщо обох їх порівняти — Море й душу — з гордістю скажу, Що буває море мілкуватим. А душі не виявиш межу (Шпорта, Вибр., 1958, 349).

Значення в інших словниках

1. мілкуватий — мілкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мілкуватий — -а, -е. Трохи мілкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мілкуватий — МІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мілкий. А якщо обох їх порівняти – Море й душу, – з гордістю скажу, Що буває море мілкуватим. А душі не виявиш межу (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах