мілкуватий
МІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мілкий.
А якщо обох їх порівняти — Море й душу — з гордістю скажу, Що буває море мілкуватим. А душі не виявиш межу (Шпорта, Вибр., 1958, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мілкуватий — мілкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- мілкуватий — -а, -е. Трохи мілкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мілкуватий — МІЛКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мілкий. А якщо обох їх порівняти – Море й душу, – з гордістю скажу, Що буває море мілкуватим. А душі не виявиш межу (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах