мілкотем’я
МІЛКОТЕ́М’Я, я, с. Те саме, що мілкоте́мність.
Не можна не сказати про хворобу мілкотем’я, здрібнення тематики, що стали досить відчутними в сучасній поезії (Літ. газ., 11.III 1969, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me