мілька

МІ́ЛЬКА, и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри.

В одній мисці жебріла мілька, у другій — жовтіло пшоно (Мирний, І, 1954, 348);

Рибалки закинули сіть у районі Телички. Коли витягли здобич — в сіті кишіла мілька (Веч. Київ, 15.V 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. мілька — мі́лька́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мілька — I мільк`адив. мільга. II м`ілька-и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулася з ікри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мілька — МІ́ЛЬКА, и, ж. Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. В одній мисці жебріла мілька, у другій – жовтіло пшоно (Панас Мирний); Рибалки закинули сіть у районі Телички. Коли витягли здобич – в сіті кишіла мілька (з газ.).  Словник української мови у 20 томах