міліцейський

МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мілі́ція.

У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (Мур., Бук. повість, 1959, 215);

Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Ле, Наливайко, 1957, 48).

Значення в інших словниках

1. міліцейський — міліце́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. міліцейський — [м'іл'іцейс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. міліцейський — -а, -е. Прикм. до міліція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міліцейський — МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до міліції. У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (І. Муратов); Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Іван Ле). 2. Стос.  Словник української мови у 20 томах