міліцейський
МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мілі́ція.
У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (Мур., Бук. повість, 1959, 215);
Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Ле, Наливайко, 1957, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міліцейський — міліце́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- міліцейський — [м'іл'іцейс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- міліцейський — -а, -е. Прикм. до міліція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міліцейський — МІЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до міліції. У правлінні мене дожидали інструктор, міліцейський сержант і Микита Петрович (І. Муратов); Заїзди міліцейські повідомляли, що Косинський іде вже з Білої Церкви просто на Волинь (Іван Ле). 2. Стос. Словник української мови у 20 томах