мімозний

МІМО́ЗНИЙ, а, е. Власт. мімозі.

Ніжний і тихий, неначе мімозної вдачі, він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (Коб., III, 1959, 280).

Значення в інших словниках

1. мімозний — мімо́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мімозний — -а, -е. Власт. мімозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мімозний — МІМО́ЗНИЙ, а, е. Власт. мімозі. Ніжний і тихий, неначе мімозної вдачі, він був чимось визначним і заповняв тою тихою істотою своєю цілу хату (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах