Словник української мови в 11 томах

міритися

МІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.

1. розм. Взаємно порівнювати, зіставляти себе з ким-, чим-небудь.

Мірюсь силою.

2. розм. Вимірювати свій зріст.

3. Пас до мі́рити.

А коли її мати говорила, .. що гідність жінки міриться числом дітей, не була [пані Шумінська] в силі згодитися з поглядами матері й мала жаль до неї за недостаток чуття (Кобр., Вибр., 1954, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. міритися — мі́ритися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. міритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 розм. Взаємно порівнювати, зіставляти себе з ким-, чим-небудь. Мірюсь силою. 2》 розм. Вимірювати свій зріст. 3》 Пас. до мірити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міритися — МІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. 1. чим з ким. Взаємно порівнювати, зіставляти себе з ким-, чим-небудь. Мірюсь силою з товаришем. 2. Вимірювати свій зріст. 3. Пас. до мі́рити. А коли її мати говорила, ..  Словник української мови у 20 томах