мірошникувати
МІРОШНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути мірошником.
І не мірошникує, а голова борошном припала (Укр.. присл.., 1955, 149);
Дід Сербиченко показав фронтовикам відмітне місце [для вітродвигуна], де.. його ще прадід мірошникував, — золоте місце на всю околицю (Ю. Янов., Мир, 1956, 101).
Словник української мови (СУМ-11)