Словник української мови в 11 томах

місильник

МІСИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. місильник — міси́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. місильник — -а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місильник — МІСИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині.  Словник української мови у 20 томах