місцево

МІСЦЕ́ВО, присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості.

Коли добрива вносять місцево, поверхня стикання їх з грунтом скорочується, і тому він менше вбирає поживних речовин (Колг. Укр., 7, 1956, 23);

Щоб підвищити ефективність гною та інших органічних добрив під картоплю, їх вносять місцево (Добрива.., 1956, 226).

Значення в інших словниках

1. місцево — місце́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. місцево — присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. місцево — МІСЦЕ́ВО, присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості. Коли добрива вносять місцево, поверхня стикання їх з ґрунтом скорочується, і тому він менше вбирає поживних речовин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. місцево — Місцево нар. Мѣстно.  Словник української мови Грінченка