міфологія
МІФОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Сукупність міфів якого-небудь народу.
"Лісова пісня" Лесі Українки де в чому перегукується з прекрасною повістю М. Коцюбинського "Тіні забутих предків". Обидва твори створені на матеріалі української міфології, утверджують високі людські поривання, сповнені поезії і краси (Нар. тв. та етн.. З, 1963, 48);
Однією з головніших сюжетних основ мистецтва ольвіополітів була грецька міфологія (Нар. стар. іст. УРСР, 1957, 259).
2. Наука про міфи (у 1 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)