міфотворець

МІФОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто створює міфи.

Сьогоднішні міфотворці з імперіалістичного табору використовують старі методи відкидання історичних факторів для того, щоб надихнути своїх спільників на нові воєнні авантюри (Рад. Укр., 23.11 1965, 1).

Значення в інших словниках

1. міфотворець — міфотво́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. міфотворець — -рця, ч. Той, хто створює міфи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міфотворець — МІФОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто створює міфи.  Словник української мови у 20 томах