міфотворчість

МІФОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Створення міфів.

Жанр цей [фантастика] — не безплідна міфотворчість, не перенесена в сучасність чарівна казка, а подане в образній формі передбачене майбуття науки, техніки, суспільного життя (Вітч., 8, 1961, 208).

Значення в інших словниках

1. міфотворчість — міфотво́рчість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. міфотворчість — -чості, ж. Створення міфів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міфотворчість — МІФОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Створення міфів. Жанр цей [фантастика] – не безплідна міфотворчість, не перенесена в сучасність чарівна казка, а подане в образній формі передбачене майбуття науки, техніки, суспільного життя (із журн.).  Словник української мови у 20 томах