міцноногий
МІЦНОНО́ГИЙ, а, е. Який має міцні ноги; витривалий у ходьбі, бігу.
Цієї весни валка підібралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної йти хоч до моря в пошуках кращого найму (Гончар, І, 1959, 5).
Словник української мови (СУМ-11)