мішаний
МІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до міша́ти¹.
На стінах і на сволоці хрестами звисає сухий чебрець, мішаний з чорнобривцями (Кач., II, 1958, 48);
// У знач. прикм.
— Тут неначе товар в мішаній череді: є й овечки та телята,.. — говорила говорлива Мокрієвська (Н.-Лев., IV, 1956, 294);
Ми знов пішли лісом, але він уже був не такий густий і не чисто ялиновий, а мішаний (Мур., Бук. повість, 1958, 28).
Словник української мови (СУМ-11)