мішечок

МІШЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш, до мішо́к 1 — 3.

Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (Коцюб., II, 1955, 79);

Іван.. вийняв з кишені мішечок, витрусив з нього два синюватих з червоними смужками коники і віддав Олі (Юхвід, Оля, 1959, 115);

Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (Горд., II, 1959, 322);

Запалі щоки, мішечки під очима, глибокі зморшки на чолі, — все це робило його значно старшим, ніж він насправді був (Руд., Вітер.., 1958, 247).

◊ За́втра з міше́чком — уживається для висловлення незгоди, заперечення чого-небудь.

— До пана, Никанаре. Зроби милість, допусти до нього або поклич. — Так і покличу! Завтра з мішечком, — презирливо хмикав Никанор (Стельмах, І, 1962, 394).

Значення в інших словниках

1. мішечок — міше́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мішечок — -чка, ч. Зменш. до мішок 1-3); торбинка. Завтра з мішечком — уживається для висловлення незгоди, заперечення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мішечок — МІШЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш. до мішо́к 1–3. Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (М. Коцюбинський); Іван ..  Словник української мови у 20 томах
4. мішечок — Міше́чок, -ше́чка, -чкові, у -ше́чку; -ше́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мішечок — Міше́чок, -чка м. ум. отъ мішо́к.  Словник української мови Грінченка