мішечок

МІШЕ́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до мішо́к 1–3.

Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (М. Коцюбинський);

Іван .. вийняв з кишені мішечок, витрусив з нього два синюватих з червоними смужками коники і віддав Олі (Л. Юхвід);

Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (К. Гордієнко);

Запалі щоки, мішечки під очима, глибокі зморшки на чолі, – все це робило його значно старшим, ніж він насправді був (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. мішечок — міше́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мішечок — -чка, ч. Зменш. до мішок 1-3); торбинка. Завтра з мішечком — уживається для висловлення незгоди, заперечення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мішечок — Міше́чок, -ше́чка, -чкові, у -ше́чку; -ше́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. мішечок — МІШЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш, до мішо́к 1 — 3. Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (Коцюб., II, 1955, 79); Іван..  Словник української мови в 11 томах
5. мішечок — Міше́чок, -чка м. ум. отъ мішо́к.  Словник української мови Грінченка