міщаночка
МІЩА́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до міща́нка.-
Жила проти нас міщаночка. Сирітка була, Кривошиєнкова звалася (Вовчок, І, 1955, 261);
Щодо колишньої капітанші Бабулькіної [з п’єси Я. Мамонтова "Рожеве павутиння"], то це дрібненька міщаночка, придуркувата й підстаркувата, яка мріє лише про одруження (Рад. літ-во, 5, 1958, 102).
Словник української мови (СУМ-11)