1. Словник української мови в 11 томах

міщаночка

МІЩА́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до міща́нка.-

Жила проти нас міщаночка. Сирітка була, Кривошиєнкова звалася (Вовчок, І, 1955, 261);

Щодо колишньої капітанші Бабулькіної [з п’єси Я. Мамонтова "Рожеве павутиння"], то це дрібненька міщаночка, придуркувата й підстаркувата, яка мріє лише про одруження (Рад. літ-во, 5, 1958, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міщаночка — міща́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. міщаночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до міщанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міщаночка — МІЩА́НОЧКА, и, ж. Пестл. до міща́нка. – Жила проти нас міщаночка. Сирітка була, Кривошиєнкова звалася (Марко Вовчок); Сайгор зрозумів .. Татьяна воістину недалека дівчина, типічна [типова] міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  4. міщаночка — Міщанка, -ки ж. Мѣщанка. ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. н. п. Словник української мови Грінченка