набальзамований
НАБАЛЬЗАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набальзамува́ти;
// У знач. прикм.
В ній [домовині] спочивало сповите в золотій матерії і набальзамоване мале, немов дитяче, тіло святого (Коб., І, 1956, 400);
Набальзамовані трупи — мумії — можуть зберігатися дуже довгий час — багато сотень і тисяч років (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 175).
Словник української мови (СУМ-11)