наблукатися

НАБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Досхочу, багато поблукати.

Наблукавшися поміж рундуків з баклажанами, сухими ковбасами, насінням та іншими неприступними ласощами, він уже вирішив повертатися до будинку (Мик., II, 1957, 202);

[Лисенко:] Значить, з морем вже покінчено? [Андрій:] Так, наблукався по світу. Годі! (Мокр., П’єси, 1959, 307).

Значення в інших словниках

1. наблукатися — наблука́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наблукатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Досхочу, багато поблукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наблукатися — НАБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Досхочу, довго, багато поблукати. Наблукавшися поміж рундуків з баклажанами, сухими ковбасами, насінням та іншими неприступними ласощами, він уже вирішив повертатися до будинку (І.  Словник української мови у 20 томах
4. наблукатися — Наблукатися, -каюся, -єшся гл. Нашляться вдоволь.  Словник української мови Грінченка