наблукатися
НАБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Досхочу, довго, багато поблукати.
Наблукавшися поміж рундуків з баклажанами, сухими ковбасами, насінням та іншими неприступними ласощами, він уже вирішив повертатися до будинку (І. Микитенко);
[Лисенко:] Значить, з морем вже покінчено? [Андрій:] Так, наблукався по світу. Годі! (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)